- розгублювати
- —————————————————————————————розгу́блюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгублювати
Смотреть что такое "розгублювати" в других словарях:
розгублювати — юю, юєш, недок., розгуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. розгу/блять; док., перех. 1) Втрачати все чи багато чого небудь, ненароком, через неуважність або від страху гублячи, розкидаючи, залишаючи і т. ін. в різних місцях. 2) перен. Частково або повністю … Український тлумачний словник
розгублювати — люю, єш, Вр. Втрачати дещо, залишаючи його ненароком, на різних місцях … Словник лемківскої говірки
розгублюватися — ююся, юєшся, недок., розгуби/тися, гублю/ся, гу/бишся; мн. розгу/бляться; док. 1) Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все чи багато чого небудь). 2) тільки док., розм. Розминутися один з одним, згубити один… … Український тлумачний словник
розгубити — див. розгублювати … Український тлумачний словник
ронити — роню/, ро/ниш і рідко роня/ти, я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Позбуватися чого небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.). || Давати можливість упасти чому небудь, що відокремилося, відірвалося, кидати щось зверху вниз. || перен.… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
